Тематика занять
майстер-класу
"Формування комунікативних компетенцій на уроках української мови та літератури"
Керівник Бібєрова С.Ф.
№ | Питання | Форма проведення |
Заняття № 1. «Теоретичні основи розвитку зв’язного мовлення учнів» | Ділова гра | |
1 | Актуальність проблеми. | Евристична бесіда |
2 | Методологічна основа. | Звернення до науково-методичної літератури |
3 | Науково-теоретична база. | |
4 | Психолого-педагогічний аспект. | Повідомлення |
5 | Мовна, мовленнєва і соціальна природа комунікативності. | «Гірлянда асоціацій» |
6 | Мовленнєво-комунікативні вміння на уроках мови: | |
А) методичне забезпечення; | Повідомлення | |
Б) шляхи реалізації проблеми; | Складання схеми | |
В) модель формування й розвитку мовленнєво-комунікативних умінь під час комунікативних практикумів. | Складання схеми | |
Заняття № 2. «Методика розвитку творчих комунікативних здібностей» | Практикум-дослідження | |
1 | Комунікативна компетенція учнів. | Проблемне питання |
2 | Моральні виміри спілкування. | «Мікрофон» |
3 | Уроки розвитку зв’язного мовлення в шкільному курсі. | Виступи учасників |
4 | Методичні принципи вивчення мови на комунікативних засадах. | Практична робота «Зразки вправ» |
5 | Особливості мовленнєвої підготовки. | «Поділись досвідом» |
6 | Основні групи вправ. | «Мозковий штурм» |
№ | Питання | Форма проведення |
Заняття № 3. «Створення системи мовленнєвих ситуацій у процесі побудови зв’язного висловлювання» | Творча лабораторія | |
1 | Технологія формування комунікативних компетенцій. | Проблемне питання |
2 | Створення умов для активізації творчої діяльності учнів. | Колективне дослідження |
3 | Типологія мовних ситуацій. | Робота в групах |
4 | Методи добору фактів для висловлювання. | Асоціативний ряд |
5 | Система проблемних завдань. | Міні-практикум |
6 | Збагачення лексикону школяра. | «Розв’язання проблеми» |
Заняття № 4. «Система комунікативних вправ» | Круглий стіл | |
Компетентісний підхід у навчанні української мови і літератури. | Виступи учасників | |
Схема пошуку комунікативно спрямованих висловлювань | Повідомлення | |
Види навчальної діяльності, спрямованої на розвиток мовлення учнів. | Дискусія | |
Система завдань. | Презентація проектів. | |
А) аналітичні; | ||
Б) конструктивні; | ||
В) творчі. | ||
Культура мовлення і стилістика на уроках української мови. | Презентація методичної розробки | |
Стилістична грамотність учнів. | «Велике коло» | |
Підсумки роботи. | Виступи учасників | |
Рекомендації з активізації розумового та творчого мислення учнів на уроках словесності
Із досвіду роботи вчителя
української мови та літератури
загальноосвітньої школи №3
Ревіної Олени Дмитрівни
Творча особа — це людина, яка вміє асоціювати, висувати старі ідеї на комбінацію нових понять.
Формування такої людини засобами мови й літератури перш за все припускає:
• систематичне розв’язання на уроці і в позаурочній діяльності
різноманітних творчих завдань;
• обліку вікових особливостей учнів і послідовне ускладнення форм
роботи;
• відштовхування в постановці творчих проблем від тексту; робота на
уроці всіх учнів, участь кожного з них у групових формах роботи;
• використання різних засобів, підходів до учня, спрямування його
діяльності на досягнення максимального, оригінального результату.
Робота з формування творчої особистості повинна бути системною.
Серед творчих здібностей найважливішими є наступні: уміння дітей мислити художніми образами в процесі сприйняття літературного твору і власної літературної творчості; здатність до образних узагальнень, володіння багатством слова і т.п. У зв'язку з цим усі завдання діляться на дві групи. Перша група об'єднує завдання на формування творчої уяви, фантазії і наочної образності художнього сприйняття; у другу групу включені завдання на формування емоційної гостроти і сприйнятливості образної мови як найфундаментальнішої категорії.
Обидва види завдань ставлять у центр навчально-виховного процесу особу дитини, і це особливо важливо.
Крім того, рівень розвитку творчих здібностей учня можна визначити на підставі продукту його діяльності — творчої роботи, де ставка повинна бути зроблена на оригінальність, новизну, нестандартність, культуру й образність письмової мови.
Успішно розвивати творчі здібності можна лише на основі глибокого знання творчих можливостей учнів, а також розвитку їх розумової діяльності.
Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів, їх авторських умінь і навичок необхідно знати індивідуально - психологічні особливості підлітків, ставлення їх до навчання, особливості їх навичок, знань, умінь, вольових якостей. Це дасть можливість учителеві застосувати відповідні методи навчання учнів письмово й усно викладати свої думки на всіх етапах уроку.
Навчання тоді успішно розвиває здібності, коли воно викликає до життя процеси мислення, учить дітей думати. Мислення активізується тоді, коли перед учнями виникають все складніші й складніші питання. Останні часто виникають у самих учнів під час виконання творчих робіт, а інколи їх ставить учитель. Усвідомлюючись учнями, такі питання збуджують їхню думку, активізують аналітико - синтетичну діяльність, спрямовану на розв'язання певних завдань. Так поступово, під впливом виконання творчих робіт, розвивається аналітико - синтетична діяльність учнів -підлітків, які починають цікавитися не тільки конкретними фактами, але й їх аналізом. У них виробляється тенденція до причинового пояснення, прагнення виділити головне, суттєве в матеріалі. Учні оволодівають уміннями обґрунтовувати, доводити різні положення, робити широкі узагальнення.
Для процесу творення обов'язковим є єдність думки та її словесного оформлення. Тому на уроках учні мають перш за все навчитися докладно продумувати тему, аналізувати й синтезувати матеріал.
Для успішного виконання самостійних творчих робіт учні V-ХІ класів мають здобути вміння зосереджено думати, логічно міркувати, аналізувати
й синтезувати навчальний матеріал, робити висновки й узагальнення, зіставляти знання, набуті з різних джерел.
Практика показує, що за умов правильної організації роботи над розвитком уяви дітей у їхній діяльності з'являється цілком особливий момент творчості.
Для розвитку творчих здібностей учнів і взагалі для їх загального розвитку фантазія в її взаємозв'язках з іншими пізнавальними процесами відіграє дуже важливу роль. Здібності школярів пов'язані з силою і глибиною, жвавістю фантазії, бо це надає їм творчого, продуктивного характеру.
У розвитку творчих здібностей учнів важливу роль відіграє мрія, яка є особливим видом уяви. Будучи тісно пов'язаною з почуттями і прагненнями, мрія може стати могутнім поштовхом у творчій діяльності дітей.
Велике значення відіграють принципи математичності й послідовності, які нерозривно пов'язані між собою. Ці принципи передбачають правильний розподіл навчального матеріалу, послідовність його викладу, зв'язок між знаннями та вміннями. Вони дають можливість зв'язати новий матеріал з досвідом учнів, набутими вже знаннями. Новий матеріал стає зрозумілим тоді, коли він спирається на попередній досвід школярів. Тільки за таких умов нові види творчих робіт будуть зрозумілі і стануть основою для утворення нових зв'язків, для набуття нових знань.
Не менше значення для розвитку творчих здібностей школярів має принцип активності, самостійності учнів, поєднання теорії з практикою. Виховання в учнів самостійності й творчої ініціативи — одне з головних завдань активізації навчального процесу.
Творчі завдання – це теж виправданий практикою засіб розвитку почуттів. Мета таких завдань -- розкрити естетичну функцію слова в мовленні й донести її до свідомості дітей. Послідовне їх виконання має цінне практичне значення, бо є ефективною підготовкою до складання висловлювань різних жанрів, розвиває асоціативне мислення.
